1. Словник української мови в 11 томах

підохочений

ПІДОХО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підохо́тити.

— Думу думаєш, полковнику? — запитував підохочений горілкою Немира (Кач., Вибр., 1953, 104).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підохочений — підохо́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підохочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підохотити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підохочений — ПІДОХО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підохо́тити. – Думу думаєш, полковнику? – запитував підохочений горілкою Немира (Я. Качура). Словник української мови у 20 томах
  4. підохочений — Підохо́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)