підочний

ПІДО́ЧНИЙ, а, е, анат. Який міститься під оком.

Лице.. з вистаючими [виступаючими] вилицями і підочними кістьми, з маленькими і глибоко впалими очима (Фр., VI, 1951, 66);

Добріють темні чоловічки очей Василини і на якусь мить застигають в примхливих, по-юному гарних підочних підпухлинах (Стельмах, І, 1962, 223).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підочний — підо́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. підочний — -а, -е, анат. Який міститься під оком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підочний — ПІДО́ЧНИЙ, а, е, анат. Який міститься під оком. Лице .. з вистаючими [виступаючими] вилицями і підочними кістьми, з маленькими і глибоко впалими очима (І. Франко); Добріють темні чоловічки очей Василини і на якусь мить застигають в примхливих, по-юному гарних підочних підпухлинах (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах