1. Словник української мови в 11 томах

підпертий

ПІДПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підпе́рти.

Кузьма неквапною ходою дістається до своєї кособокої, дрючками підпертої хати (Стельмах, II, 1962, 297);

Почав тріщати лід на ручаї: підперта під мостом вода знімалася й ламала кригу… (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 98);

Ідейність молоді, хай ще не підперта теоретичними постулатами, схоплена тільки самим серцем,.. є та основа, що зумовлює і гідну поведінку (Рад. Укр., 27.ІІІ 1963, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпертий — підпе́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підпертий — Підпе́ртий. Підкріплений, підтверджений. Коли би вже з сего акту показало ся, що вибори відбули ся незаконно, то правительство навіть не читати ме протестів, але уневажнить вибори і розпише нові. [... Українська літературна мова на Буковині
  3. підпертий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підперти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підпертий — ПІДПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підпе́рти. Кузьма неквапною ходою дістається до своєї кособокої, дрючками підпертої хати (М. Стельмах); Почав тріщати лід на ручаї: підперта під мостом вода знімалася й ламала кригу... (Іван Ле і... Словник української мови у 20 томах