підпилювати
ПІДПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док.
1. Пиляти, надрізуючи знизу над коренем і т. ін.
Тарасик не раз бачив, як лісоруби підходили до товстелезних дерев, підпилювали їх (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 144);
Коли його [дуба] підпиляли, він ще ганяв по собі соки від міцного, живучого і вірного його життю кореня (Тют., Вир, 1964, 243).
2. Підрізаючи пилкою або підточуючи терпугом, підпилком робити що-небудь вужчим чи коротшим.
Йому здалося, що середня борідка [ключа] трохи заширока; він злегенька підпиляв і її (Мик., II, 1957, 326);
Підпиляти ніжки стільця.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підпилювати — підпи́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підпилювати — -юю, -юєш, недок., підпиляти, -яю, -яєш, док. 1》 Пиляти, надрізуючи знизу над коренем і т. ін. 2》 Підрізаючи пилкою або підточуючи терпугом, підпилком робити що-небудь вужчим чи коротшим. Підпиляти ніжки стільця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підпилювати — ПІДПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. 1. Пиляти, надрізуючи знизу над коренем і т. ін. Тарасик не раз бачив, як лісоруби підходили до товстелезних дерев, підпилювали їх (М. Словник української мови у 20 томах