1. Словник української мови в 11 томах

підпис

ПІ́ДПИС, у, ч.

1. Дія за знач. підписа́ти, підпи́сувати 1.

Зачинив [Наполеон] вікно і наблизився до столу, на якому лежали донесення маршалів, листи з Франції, накази, які чекали на підпис (Кочура, Зол. грамота, 1960, 125);

Коли економ підсунув умову для підпису і діловито взявся за ручку, Мар’ян неждано повернув обидва папірці (Стельмах, І, 1962, 192).

2. Прізвище або ініціали, написані власноручно під текстом, малюнком, картиною і т. ін., як свідчення авторства або потвердження чого-небудь.

Воздвиженський показав йому папір з підписом Сухобруса (Н.-Лев., І, 1956, 371);

Він ставить підпис під статтею, підіймає голову і неждано бачить у дверях присадкуватого Дениса Бараболю (Стельмах, II, 1962, 280);

На [кролевецьких] рушниках і скатертинах трапляються підписи майстрів — або повним іменем та прізвищем або тільки ініціалами (Нар. тв. та етн., 6, 1966, 52).

3. Напис, текст на чому-небудь, під чимсь.

На задній стіні, якраз проти вихідних дверей, висіла [картина]. «З походу» — стояв підпис під нею (Головко, II, 1957, 453).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпис — пі́дпис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. підпис — (власноручний) автограф; (лише літери) ініціяли; (під картиною) напис. Словник синонімів Караванського
  3. підпис — -у, ч. 1》 Дія за знач. підписати, підписувати 1). 2》 Прізвище або ініціали, написані власноручно під текстом, малюнком, картиною і т. ін., як свідчення авторства або потвердження чого-небудь. 3》 Напис, текст на чому-небудь, під чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підпис — ПІ́ДПИС, у, ч. 1. Дія за знач. підписа́ти, підпи́сувати 1. Зачинив [Наполеон] вікно і наблизився до столу, на якому лежали донесення маршалів, листи з Франції, накази, які чекали на підпис (П. Словник української мови у 20 томах
  5. підпис — ПІ́ДПИС (власноручно написані прізвище, ініціали), АВТО́ГРАФ, ФАКСИ́МІЛЕ (кліше, печатка тощо, за допомогою яких можна багаторазово відтворювати власноручно написані прізвище, ініціали; сам такий відбиток). Словник синонімів української мови
  6. підпис — Пі́дпис, -су; пі́дписи, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. підпис — Підпис, -су м. 1) Подпись. 2) Надпись. Там у єї на вікні підпис єсть, що вона прачка. Кременец. у. Словник української мови Грінченка