підписка
ПІДПИ́СКА, и, ж.
1. Дія за знач. підписа́ти, підпи́сувати і підписа́тися, підпи́суватися 1, 2.
2. Письмове зобов’язання або потвердження чогось.
— Усім я на чоловіка свого жаліюся, — відмовила голосно та виразно Горпина. — Бити він не б’є, бо дав підписку (Л. Янов., І, 1959, 344);
[Липський:] Я ладен дати вам підписку, що визнаю ваше повне авторство (Коч., II, 1956, 101).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підписка — передплата – підписка Іменники, що передають різний зміст. Передплата – замовлення на друковане видання з попереднім внесенням плати за нього. “Завершується передплата на газети і журнали” (з оголошення). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- підписка — підпи́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- підписка — Підписка й передплата «Підписка на газети та журнали ще не охопила всіх робітників та службовців нашого підприємства», — читаємо в стінній газеті. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- підписка — -и, ж. 1》 Дія за знач. підписати, підписувати і підписатися, підписуватися 1), 2). 2》 Письмове зобов'язання або потвердження чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підписка — ПІДПИ́СКА, и, ж. 1. Дія за знач. підписа́ти, підпи́сувати і підписа́тися, підпи́суватися 1, 2. Особливістю процесу створення відкритого акціонерного товариства є проведення засновниками відкритої підписки на акції – процедури... Словник української мови у 20 томах