1. Словник української мови в 11 томах

підплигувати

ПІДПЛИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок. Робити стрибки вгору; підскакувати, підстрибувати.

Як сів [пан] у свою коляску, так коні аж підплигують, та приськають, та летять (Кв.-Осн., II, 1956, 283);

Рибки перелітали через пароплав і поринали у воду. Обидві мавпочки почали підплигувати, намагаючись впіймати рибок (Трубл., II, 1950, 64);

// Злегка підскакувати вгору (від поштовхів, коливань чого-небудь і т. ін.).

Ланцюги бряжчали, як кайдани, бляшанки, підплигуючи на возі, дзвеніли (Коцюб., І, 1955, 226);

Слідкувала [Сахно] за професоровим пером, що шпарко підплигувало на грубому пергаментному папері (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 25);

Автомобіль підплигує на вибоїнах дороги (Ю. Янов., IV, 1959, 73);

*Образно. [Xудолій:] Тут час біжить, аж підплигує, а вони заходились словами.. перекидатись (Кроп., V, 1959, 166);

// Пересуваючись стрибками, підскакуючи, наближатись до кого-, чого-небудь.

Шпурнув [Тимко] кирку. Вона металево бренькнула і, цьворохкаючи та підплигуючи по льоду, поскакала мало не до середини Дону (Тют., Вир, 1964, 484).

◊ Се́рце підпли́гує (підплигну́ло) чиє — у кого-небудь дуже б’ється серце внаслідок збудження, хвилювання і т. ін.

[Тиміш:] Віриш, я почуваю, що серце моє підплигує, мов карась на гарячій сковороді, як дивлюсь на тебе (Кроп., V, 1959, 581);

Юрине серце тьохкає і підплигує в грудях, мов у порожнечі (Смолич, II, 1958, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підплигувати — підпли́гувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підплигувати — див. стрибати Словник синонімів Вусика
  3. підплигувати — -ую, -уєш, недок. Робити стрибки вгору; підскакувати, підстрибувати. || Злегка підскакувати вгору (від поштовхів, коливань чого-небудь і т. ін.). || Пересуваючись стрибками, підскакуючи, наближатись до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підплигувати — ПІДПЛИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок. Робити стрибки вгору; підскакувати, підстрибувати. Як сів [пан] у свою коляску, так коні аж підплигують, та приськають, та летять (Г. Квітка-Основ'яненко); Рибки перелітали через пароплав і поринали у воду. Словник української мови у 20 томах
  5. підплигувати — ПІДСТРИ́БУВАТИ (пересуватися або наближатися до когось, чогось стрибками), ПІДСКА́КУВАТИ, ПІДПЛИ́ГУВАТИ, ПРИСТРИ́БУВАТИ, СТРИБА́ТИ рідше, ПРИПЛИ́ГУВАТИ, ПЛИГА́ТИ рідше. — Док.: пристриба́ти, приплигати. Словник синонімів української мови
  6. підплигувати — Підплигувати, -гую, -єш сов. в. підплигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Подпрыгивать, подпрыгнуть. Словник української мови Грінченка