1. Словник української мови в 11 томах

підполювати

ПІДПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДПОЛО́ТИ, полю́, по́леш, док., перех. і неперех., розм. Полоти ще трохи, додатково, допомагаючи кому-небудь.

Оленці навіть кортіло, щоб Оверко побачив, як вона дівчат нагнала. Звичайно, йому і в голову не прийде, що сестра з подругою підполюють їй рядки (Горд., Заробітчани, 1949, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підполювати — підпо́лювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. підполювати — -юю, -юєш, недок., підполоти, -полю, -полеш, док., перех. і неперех., розм. Полоти ще трохи, додатково, допомагаючи кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підполювати — ПІДПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДПОЛО́ТИ, полю́, по́леш, док., що і без прям. дод., розм. Полоти ще трохи, додатково, допомагаючи кому-небудь. Оленці навіть кортіло, щоб Оверко побачив, як вона дівчат нагнала. Словник української мови у 20 томах