1. Словник української мови в 11 томах

підпруга

ПІДПРУ́ГА, и, ж., заст. Попруга.

Коли херсоніти дізнались, що на лодіях ідуть не купці руські, а вої [воїни], то одразу підтягли підпруги у коней, сіли в сідла й тільки пил звівся за ними в полі (Скл., Святослав, 1959, 334);

Підтягає козак підпругу, та й гукає на всю округу — чвалом скачуть усі до нього, до Семена до Неживого (Голов., Поезії, 1955, 75).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпруга — підпру́га іменник жіночого роду попруга арх. Орфографічний словник української мови
  2. підпруга — -и, ж., заст. Попруга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підпруга — Попруга Словник чужослів Павло Штепа
  4. підпруга — ПІДПРУ́ГА, и, ж., заст. Попруга. Коли херсоніти дізнались, що на лодіях ідуть не купці руські, а вої [воїни], то одразу підтягли підпруги у коней, сіли в сідла й тільки пил звівся за ними в полі (С. Словник української мови у 20 томах
  5. підпруга — ПОПРУ́ГА (частина кінської збруї), ТРОК, ПІДПРУ́ГА заст. Кінь виривається з теплих попруг — Що йому холод, як воля всміхається! (Б. Олійник); Прив'язав сакви до троку, взяв коня за повід (збірник "Українські поети-романтики 20-40-х років XІX ст. Словник синонімів української мови