1. Словник української мови в 11 томах

підпушувати

ПІДПУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПУШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех.

1. Робити землю пухкою; розпушувати.

Дарма й сонцеві, що в глухих нетрях землі риється якесь сліпороде звір’я [кріт]: хай собі риється та підпушує землю (Мирний, IV, 1955, 295);

Кохав хлопець деревце — підпушував, поливав, водою оббризкував, листя протирав вогкою ваткою (Донч., VI, 1957, 140).

2. Робити що-небудь пухнастішим або пухкішим.

Підпушувати волосся; Підпушувати тісто.

3. Покривати злегка снігом, інеєм що-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпушувати — підпу́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підпушувати — -ую, -уєш, недок., підпушити, -ушу, -ушиш, док., перех. 1》 Робити землю пухкою; розпушувати. 2》 Робити що-небудь пухнастішим або пухкішим. Підпушувати волосся. Підпушувати тісто. 3》 Покривати злегка снігом, інеєм що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підпушувати — ПІДПУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПУШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., що. 1. Робити землю пухкою; розпушувати. Дарма й сонцеві, що в глухих нетрях землі риється якесь сліпороде звір'я [кріт]: хай собі риється та підпушує землю (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  4. підпушувати — ЗБИВА́ТИ (легкими ударами розворушувати, робити що-небудь м'яким, пишним), СПУ́ШУВАТИ, РОЗПУ́ШУВАТИ, ПУШИ́ТИ, ПІДПУ́ШУВАТИ (трохи). — Док.: зби́ти, спуши́ти, розпуши́ти, підпуши́ти. Груня проворно, догідливо збиває свекрусі подушки (К. Словник синонімів української мови