1. Словник української мови в 11 томах

підраховувати

ПІДРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка. Рахуючи, підводити підсумки чому-небудь, визначати наявність, кількість чогось.

Коли я встав, Антоша сидів уже коло столу і щось підраховував на клапті грубого синього паперу (Мик., II, 1957, 59);

Біля насіннєвої ділянки стоїть гурт прибулих колгоспників. Один вилущив на долоню колосок, підраховує зерно (Головко, І, 1957, 425);

Кар хотів точно підрахувати запаси харчів на пароплаві (Трубл., Лахтак, 1953, 41);

Підполковник Мороз та ще два офіцери підрахували, скільки патронів залишилось у кожного стрільця (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підраховувати — підрахо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підраховувати — ЛІЧИТИ, РАХУ ВАТИ; (рахунки) підбивати. Словник синонімів Караванського
  3. підраховувати — -ую, -уєш, недок., підрахувати, -ую, -уєш, док., перех. і без додатка. Рахуючи, підводити підсумки чому-небудь, визначати наявність, кількість чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підраховувати — ПІДРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що і без дод. Рахуючи, підводити підсумки чому-небудь, визначати наявність, кількість чогось. Словник української мови у 20 томах
  5. підраховувати — ПІДРАХО́ВУВАТИ (рахуючи, визначати кількість чогось, підводити якісь підсумки підрахунку), ОБЧИ́СЛЮВАТИ (ОБЧИСЛЯ́ТИ), ОБРАХО́ВУВАТИ, ОБЛІ́ЧУВАТИ, ВИРАХО́ВУВАТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ПРИКИДА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови