1. Словник української мови в 11 томах

підрешітка

ПІДРЕШІ́ТКА, и, ж. Густе решето.

Посадили [Марину] на набиту сміттям підрешітку, почали стригти довгу косу (Мирний, IV, 1955, 235);

Підійшла старенька з яблуками у підрешітці (Головко, І, 1957, 379);

*У порівн. Над головою стримів у небо гострий шпиль дзвіниці, а із сірих хмар, як із підрешітки, сіяла мрячка (Панч, В дорозі, 1959, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підрешітка — підреші́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. підрешітка — -и, ж. Густе решето. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підрешітка — ПІДРЕШІ́ТКА, и, ж. Густе решето. Посадили [Марину] на набиту сміттям підрешітку, почали стригти довгу косу (Панас Мирний); Підійшла старенька з яблуками у підрешітці (А. Головко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. підрешітка — РЕ́ШЕТО (господарська річ для просіювання чогось), РЕШЕТИ́НА розм., ГРО́ХОТ спец.; ПІДРЕШІ́ТКА (ПІДРЕШІ́ТОК) (густе, невелике). Я зазирнув у решето. Мокре крихітне курчатко щойно вилупилося з яйця (Л. Первомайський); Малий коровай сплели.. Словник синонімів української мови
  5. підрешітка — Напівобрізні дошки, які нещільно покладені на лаги і утворюють настил для паркету, дерев'яної підлоги. Архітектура і монументальне мистецтво
  6. підрешітка — Підрешітка, -тки ж. 1) Родъ густого решета. Коли впасеш мені оцього бичка, то дам тобі підрешітку грошей. Грин. І. 44. 2) Зерно, падающее подъ решето при очисткѣ. Херс. Словник української мови Грінченка