1. Словник української мови в 11 томах

підростаючий

ПІДРОСТА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до підроста́ти.

Коли Ядзя підросла, то ще більше жила під опікою мами й гувернанток,.. бо підростаючій панночці ще більше небезпечно було сходитися з простим народом (Кобр., Вибр., 1954, 89);

У своїй роботі по комуністичному вихованню трудящих партія особливу увагу приділяє підростаючому поколінню (Ком. Укр., 3, 1965, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підростаючий — підроста́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підростаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до підростати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підростаючий — ПІДРОСТА́ЮЧИЙ, а, е. Який підростає. Коли Ядзя підросла, то ще більше жила під опікою мами й гувернанток, .. бо підростаючій панночці ще більше небезпечно було сходитися з простим народом (Н. Словник української мови у 20 томах