1. Словник української мови в 11 томах

підрубаний

ПІДРУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підруба́ти 1-3.

Падали підрубані під корінь тернові кущі (Донч., V, 1957, 199);

На ставу ще гупали ломи і голосно гохкали діди, виважуючи підрубані крижини (Кучер, Вогник, 1952, 60);

*У порівн. Стомлені ноги підгиналися в колінах, як підрубані, й благали про відпочинок, але Терешко не сідав (Епік, Тв., 1958, 421).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підрубаний — підру́баний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підрубаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підрубати 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підрубаний — ПІДРУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підруба́ти 1–3. Падали підрубані під корінь тернові кущі (О. Донченко); На ставу ще гупали ломи і голосно гохкали діди, виважуючи підрубані крижини (В. Кучер); * У порівн. Словник української мови у 20 томах