підрівнювати

ПІДРІ́ВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.

1. Робити рівним, рівнішим.

Лариса помітила, що, окрім неї та Турбая, на кладовищі нікого немає. Лишилися тільки могильники, що закінчували підрівнювати свіжий глиняний горбик (Руд., Остання шабля, 1959, 77);

Ігор, насупившись, незадоволено став підрівнювати ряд [ліжок] (Багмут, Щасл. день.., 1951, 30);

Катерина підрівняла товсті вицвілі вуса, розгладила руді брови, що щітками стирчали на лобі [Антона] (Чорн., Визвол. земля, 1959, 145).

2. Робити однаковим, приводити у відповідність з ким-, чим-небудь.

— Оцей сенат хоче підрівняти голого з статечним господарем, який увесь вік стягався на землю: буде нарізати тільки по сім чи вісім десятин (Стельмах, І, 1962, 366).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підрівнювати — підрі́внювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підрівнювати — -юю, -юєш, недок., підрівняти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Робити рівним, рівнішим. 2》 Робити однаковим, приводити у відповідність із ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підрівнювати — ПІДРІ́ВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. 1. Робити рівним, рівнішим. Лариса помітила, що, окрім неї та Турбая, на кладовищі нікого немає. Лишилися тільки могильники, що закінчували підрівнювати свіжий глиняний горбик (М. Словник української мови у 20 томах
  4. підрівнювати — ВИРІ́ВНЮВАТИ (робити що-небудь рівним, без заглибин, виступів і т. ін.), РОЗРІ́ВНЮВАТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ, РІВНЯ́ТИ, ВИГЛА́ДЖУВАТИ, ПРИГЛА́ДЖУВАТИ, РОЗГЛА́ДЖУВАТИ, ЗАГЛА́ДЖУВАТИ, ЗГЛА́ДЖУВАТИ рідше, ВИСТРУ́ГУВАТИ, НІВЕЛЮВА́ТИ, ПІДРІ́ВНЮВАТИ (злегка, мало)... Словник синонімів української мови