1. Словник української мови в 11 томах

підрівняний

ПІДРІ́ВНЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підрівня́ти;

// підрі́вняно, безос. присудк. сл.

Стежки і доріжки скрізь підрівняно й підметено (Коз., Сальвія, 1956, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підрівняний — підрі́вняний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підрівняний — див. рівний Словник синонімів Вусика
  3. підрівняний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підрівняти. || підрівняно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підрівняний — ПІДРІ́ВНЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підрівня́ти; // у знач. прикм. Він прийшов після відпустки засмаглий, поголений, з підрівняною бородою (з газ.); // підрі́вняно, безос. пред. Стежки і доріжки скрізь підрівняно й підметено (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах