підрізати

ПІДРІ́ЗАТИ див. підрі́зувати.

ПІДРІЗА́ТИ див. підрі́зувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підрізати — підрі́зати дієслово доконаного виду підріза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підрізати — див. різати Словник синонімів Вусика
  3. підрізати — I [п'ідр’ізатие] -р'іжу, -р'іжеиш; нак. -р'іж, -р'іжтеи, док. II [п'ідр'ізатие] -айу, -айеиш, недок. Орфоепічний словник української мови
  4. підрізати — I підр`ізатидив. підрізувати. II підріз`атидив. підрізувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підрізати — ПІДРІЗА́ТИ див. підрі́зувати. ПІДРІ́ЗАТИ див. підрі́зувати. Словник української мови у 20 томах
  6. підрізати — Жу, -жеш, док. 1. Вчинити злочинну розправу над кимось. Це місце люди здебільшого обминають, бо кілька років тому тут підрізали дільничного міліціонера, який воював з місцевими наркалигами (А. Дністровий). 2. Принизити когось. Він так його підрізав, що жаль стало хлопця. Словник сучасного українського сленгу
  7. підрізати — врі́зати (підрі́зати) п’я́ти кому. Косячи, догнати косаря, що йде попереду. Хоч, правду кажучи, Остап усякому косареві п’яти вріже, проте не зрівнятися йому з Карпом Стратилатовичем (К. Гордієнко); Якось-то косили ми з ним за проваллям. Фразеологічний словник української мови
  8. підрізати — ЗБИВА́ТИ (ударом, пострілом скидати, змушувати падати кого-, що-небудь), ЗНІМА́ТИ, ЗРІ́ЗУВАТИ, ЗРІЗА́ТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ, ПІДРІЗА́ТИ, ПІДСІКА́ТИ, ЗДІЙМА́ТИ розм. (пострілом). — Док.: зби́ти, зня́ти, зрі́зати, підрі́зати, підсі́кти, здійня́ти. Словник синонімів української мови
  9. підрізати — Підрізати см. підрізувати. Словник української мови Грінченка