підсковзнутися

ПІДСКОВЗНУ́ТИСЯ і ПІДКОВЗНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Оступитися на слизькому місці; посковзнутися.

Підковзнувшись, впав [батько] на льоду, переломив собі руку й тоді вже мало що міг робити (Гр., І, 1963, 431);

Воно ж завжди так — що одному на шкоду, те іншому на сміх. Йде людина дорогою, підсковзнеться, розтягнеться на весь зріст — побачать те сміхуни — заливаються (Збан., Курил. о-ви, 1963, 216);

// перен. Припускатися помилок у яких-небудь діях, поведінці і т. ін.

— Великий світ, та слизькі дороги: той, дивись, там підсковзнувсь, той — там спіткнувсь, один — з гори впаде, другий — у болото влучить, і не нам, грішним, карати свого брата! — відмовив Максим (Л. Янов., І, 1959, 296);

— Згублять тебе, Карпе, спідниці. Не ганяйся за ними вельми, колись підковзнешся, впадеш і вже не зведешся (Мушк., Чорний хліб, 1960, 140).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсковзнутися — підсковзну́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підсковзнутися — і підковзнутися, -нуся, -нешся, док. Оступитися на слизькому місці; посковзнутися. || перен. Припускатися помилок у яких-небудь діях, поведінці і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підсковзнутися — ПІДСКОВЗНУ́ТИСЯ див. підско́взуватися. Словник української мови у 20 томах
  4. підсковзнутися — ПОМИЛИ́ТИСЯ (зробити щось неправильно, допустити неточність, неправильність у чомусь), СХИ́БИТИ (СХИБНУ́ТИ), ПРОМАХНУ́ТИСЯ, ОБМАХНУ́ТИСЯ рідше, ДА́ТИ МА́ХУ розм., СПІТКНУ́ТИСЯ (СПОТИКНУ́ТИСЯ) розм., ОСТУПИ́ТИСЯ розм., ПОСКОВЗНУ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. підсковзнутися — Підсковзну́тися, -ну́ся, -не́шся гл. Поскользнуться. А я трохи не захитався, трохи не підсковзнувсь на стежці. К. Псал. 166. Словник української мови Грінченка