1. Словник української мови в 11 томах

підсобний

ПІДСО́БНИЙ, а, е. Який має другорядне, допоміжне значення стосовно до чого-небудь першорядного, головного.

Удосконалення виробництва веде до відмирання застарілих професій — вузько специфічних, допоміжних, підсобних (Літ. Укр., 28.ІХ 1971, 1);

Підсобні підприємства в колгоспі — вигідні. Вони сприяють збільшенню виробництва продукції (Хлібороб Укр., 8, 1969, 26);

На підсобне господарство Іван Миколайович поїхав наступного ранку (Руд., Вітер.., 1958, 144);

// Який виконує допоміжну, підготовчу роботу, сприяючи здійсненню чогось основного.

Тепер Клава була вже не просто підсобною робочою силою. Разом з кількома дівчатами вона пройшла курси техмінімуму мотористів (Собко, Нам спокій.., 1959, 114);

// Який використовується як допоміжне приміщення.

Взявши картку, зникла [бібліотекарка] в дверях підсобної кімнати (Рибак, Час.., 1960, 312);

Як правило, вхід роблять з довгої сторони будинку, що дає змогу найдоцільніше розмістити і організувати жилі та підсобні приміщення (Жилий буд. колгоспника, 1956, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсобний — підсо́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. підсобний — зап., допоміжний, підручний, ок. спомагавчий. Словник синонімів Караванського
  3. підсобний — -а, -е. Який має другорядне, допоміжне значення стосовно до чого-небудь першорядного, головного. || Який виконує допоміжну, підготовчу роботу, сприяючи здійсненню чогось основного. || Який використовується як допоміжне приміщення. Підсобне господарство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підсобний — Допоміжний Словник чужослів Павло Штепа
  5. підсобний — ПІДСО́БНИЙ, а, е. Який має другорядне, допоміжне значення стосовно до чого-небудь першорядного, головного. Удосконалення виробництва веде до відмирання застарілих професій – вузько специфічних, допоміжних, підсобних (з газ. Словник української мови у 20 томах
  6. підсобний — ДОПОМІ́ЖНИ́Й (признач. для подання допомоги; не основний, другорядний), ПІДСО́БНИЙ, ПОМІЧНИ́Й розм.; СЛУЖБО́ВИЙ (перев. про приміщення — не основний). Зараз риються (археологи) в степах, вони для допоміжних робіт набирають нібито навіть підлітків (О. Словник синонімів української мови