1. Словник української мови в 11 томах

підспівувач

ПІДСПІ́ВУВАЧ, а, ч.

1. Той, хто підспівує кому-, чому-небудь.

2. перен., розм. Той, хто підтримує кого-небудь з певними намірами, схвалює чиї-небудь вчинки, дії і т. ін., звичайно негативні.

Процес становлення української радянської літератури відбувався в напруженій боротьбі з літературною агентурою буржуазно-націоналістичної контрреволюції та її підспівувачами (Іст. укр. літ., II, 1956, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підспівувач — підспі́вувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. підспівувач — (у хорі) підголосок; П. підтакачка, підбрехач, підтакувач. Словник синонімів Караванського
  3. підспівувач — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  4. підспівувач — -а, ч. 1》 Той, хто підспівує кому-, чому-небудь. 2》 перен., розм. Той, хто підтримує кого-небудь із певними намірами, схвалює чиї-небудь вчинки, дії і т. ін., звичайно негативні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підспівувач — Співак, що вторить співу головного виконавця або супроводжує співом гру на музичному інструменті. Словник-довідник музичних термінів
  6. підспівувач — ПІДСПІ́ВУВАЧ, а, ч. 1. Той, хто підспівує кому-, чому-небудь. 2. перен., розм. Той, хто підтримує кого-небудь з певними намірами, схвалює чиї-небудь вчинки, дії і т. ін., звичайно негативні. Словник української мови у 20 томах