підстановка

ПІДСТАНО́ВКА, и, ж. Дія за знач. підста́вити, підставля́ти.

Розв’язати систему двох рівнянь з двома невідомими способом підстановки (Алг., І, 1956, 97);

В науці процес дешифрування знаків полягає в підстановці їх значення, тобто фактів самої дійсності, наділених конкретно-чуттєвими рисами і ознаками (Рад. літ-во, 5, 1965, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підстановка — підстано́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. підстановка — -и, ж. Дія за знач. підставити, підставляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підстановка — ПІДСТАНО́ВКА, и, ж. Дія за знач. підста́вити, підставля́ти. Розв'язати систему двох рівнянь з двома невідомими способом підстановки (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. підстановка — ЗАМІ́НА (дія, при якій замість одного предмета, однієї особи і т. ін. береться інший предмет, інша особа), СУБСТИТУ́ЦІЯ спец., ПІДСТА́ВА діал.; ПІДМІ́НА (звичайно непомітна або тимчасова); ПІДСТАНО́ВКА (за зразком чогось іншого). Словник синонімів української мови