1. Словник української мови в 11 томах

підстерігати

ПІДСТЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш, док., перех. і без додатка. Таємно вистежуючи, чекати появи кого-, чого-небудь.

На морях купців підстерігали морські розбійники (Іст. середніх віків, 1955, 73);

Прохор вертався з корчми, підстерегли його, напались і ..побили (Н.-Лев., III, 1956, 335);

*Образно. Я буду підстерігати саме життя, одрізувати од його живі тремтячі скибки, записувати теє протокольно у свій альбом (Григ., Вибр., 1959, 378);

// Чекати, вижидати слушного, сприятливого часу, випадку, моменту.

Софійка, підстерігши слушну хвилину, дістала із жердки.. дідові штани (Дім., Ідол, 1961, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підстерігати — підстеріга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підстерігати — див. ЧИГАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. підстерігати — див. стежити Словник синонімів Вусика
  4. підстерігати — -аю, -аєш, недок., підстерегти, -ежу, -ежеш, док., перех. і без додатка. Таємно вистежуючи, чекати появи кого-, чого-небудь. || Чекати, вижидати слушного, сприятливого часу, випадку, моменту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підстерігати — ПІДСТЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш, док., кого, що і без прям. дод. Таємно вистежуючи, чекати появи кого-, чого-небудь. На морях купців підстерігали морські розбійники (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. підстерігати — ПІДСТЕРІГА́ТИ кого, що (таємно вистежуючи, чекати появи когось, чогось), ВИСТЕРІГА́ТИ, СТЕРЕГТИ́, ПРИСТЕРІГА́ТИ розм., СТОРОЖУВА́ТИ розм., СОЧИ́ТИ за ким-чим, розм., ПИЛЬНУВА́ТИ розм.; ЧАТУВА́ТИ кого, що, за ким-чим, ЧИГА́ТИ на кого-що (перев. Словник синонімів української мови
  7. підстерігати — Підстеріга́ти, -стеріга́ю, -стеріга́єш; підстерегти́, -режу́, -реже́ш; підстері́г, -регла́, -регли́; підстері́гши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. підстерігати — Підстеріга́ти, -га́ю, -єш сов. в. підстерегти, -жу, -же́ш, гл. 1) Подстерегать, подстеречь. Як би я свою (жінку) підстеріг в чім, тут би їй і доклав воза. Котл. МЧ. 472. 2) Замѣчать, замѣтить. Підстерігає мій братуха, що у мене на думці щось криється. Рудч. Ск. І. 133. Словник української мови Грінченка