1. Словник української мови в 11 томах

підстрибнути

ПІДСТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до підстри́бувати.

Далі засміявся [Семен], підстрибнув і тихенько, навшпиньках почав витанцьовувати (Вас., І, 1959, 327);

Крутнулась [Катерина] на каблучках, підстрибнула, мов м’ячик (Руд., Остання шабля, 1959, 371);

Грюкнув [Білоконь] кулаком по столу — підстрибнув хліб і ніж на піваршина (Довж., І, 1958, 70);

Він рвучко підстрибнув до гітлерівця, і той навіть зойкнути не встиг, як давкий кляп забив йому рота (Кучер, Голод, 1961, 412).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підстрибнути — підстрибну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підстрибнути — -ну, -неш, док. Однокр. до підстрибувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підстрибнути — ПІДСТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до підстри́бувати. Далі засміявся [Семен], підстрибнув і тихенько, навшпиньках почав витанцьовувати (С. Васильченко); Крутнулась [Катерина] на каблучках, підстрибнула, мов м'ячик (М. Словник української мови у 20 томах
  4. підстрибнути — ПІДСТРИ́БУВАТИ (трохи підніматися вгору від поштовхів, коливань тощо), ПІДСКА́КУВАТИ, ПІДПЛИ́ГУВАТИ, ПІДКИДА́ТИСЯ (ПІДКИ́ДУВАТИСЯ), ПІДЛІТА́ТИ, ПЛИГА́ТИ рідше, ГЕ́ЦАТИ (ГИ́ЦАТИ рідше) розм., ПІДВЕРГА́ТИСЯ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  5. підстрибнути — Підстрибнути см. підстрибувати. Словник української мови Грінченка