1. Словник української мови в 11 томах

підсідельник

ПІДСІДЕ́ЛЬНИК, а, ч., спец.

1. Ремінь для укріплення сідла.

2. Шматок повсті або грубого полотна, який підкладають під сідло.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсідельник — підсіде́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. підсідельник — -а, ч., спец. 1》 Ремінь для укріплення сідла. 2》 Шматок повсті або грубого полотна, що його підкладають під сідло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підсідельник — ПІДСІДЕ́ЛЬНИК, а, ч., спец. 1. Ремінь для укріплення сідла. 2. Шматок повсті або грубого полотна, який підкладають під сідло. Словник української мови у 20 томах