1. Словник української мови в 11 томах

підтаскувати

ПІДТА́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.

1. Таскаючи, наближати до кого-, чого-небудь;

// безос. Про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь.

Сьогодні підтаскало цього скульптора (Донч., VI, 1957, 522).

2. Таскаючи, заносити під що-небудь.

Підтаскувати мішки під навіс.

◊ Чорт підтаска́в; Чорти́ підтаска́ли див. чорт.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підтаскувати — підта́скувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. підтаскувати — -ую, -уєш, недок., підтаскати, -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Таскаючи, наближати до кого-, чого-небудь. || безос. Про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь. 2》 Таскаючи, заносити під що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підтаскувати — див. таскати Словник чужослів Павло Штепа
  4. підтаскувати — ПІДТА́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм. 1. Таскаючи, наближати до кого-, чого-небудь; // безос. Про несподівану, небажану, невчасну появу кого-, чого-небудь. Сьогодні підтаскало цього скульптора (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах