1. Словник української мови в 11 томах

підусники

ПІДУ́СНИКИ, ів, мн. (одн. піду́сник, а, ч.). Волосся в кутках губ, що є продовженням вусів.

Кир опустив голову, жовті обкурені махрою підусники тріпнулися (Тют., Вир, 1964, 533);

Кузьма Іванович.. мав тепер довгі вуса з підусниками (Бурл., Напередодні, 1956, 176).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підусники — -ів, мн. (одн. підусник, -а, ч.). Волосся в кутках губ, що є продовженням вусів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підусники — ПІДУ́СНИКИ, ів, мн. (одн. піду́сник, а, ч.). Волосся в кутках губ, що є продовженням вусів. Кир опустив голову, жовті обкурені махрою підусники тріпнулися (Григорій Тютюнник); Кузьма Іванович .. мав тепер довгі вуса з підусниками (Ф. Бурлака). Словник української мови у 20 томах