1. Словник української мови в 11 томах

підшепти

ПІДШЕ́ПТИ, ів, мн., розм.

1. Те саме, що підші́птування.

— А додай іще інтриги, підшепти з найрізніших боків, підозрівання (Фр., III, 1950, 243).

2. Те, що підшіптують.

— Я про тебе можу висловитись у кабінеті. — Про твої підшепти.. я добре знаю (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 192);

Марія вагалася, не слухала підшептів кумок-свашок (Ірчан, II, 1958, 275).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підшепти — підше́пти множинний іменник підшіптування розм. Орфографічний словник української мови
  2. підшепти — див. наклеп Словник синонімів Вусика
  3. підшепти — -ів, мн., розм. 1》 Те саме, що підшіптування. 2》 Те, що підшіптують. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підшепти — ПІДШЕ́ПТИ, ів, мн., розм. 1. Те саме, що підші́птування. – А додай іще інтриги, підшепти з найрізніших боків, підозрівання (І. Франко). 2. Те, що підшіптують. – Я про тебе можу висловитись у кабінеті. – Про твої підшепти .. я добре знаю (М. Словник української мови у 20 томах
  5. підшепти — НАШІ́ПТУВАННЯ (те, що хтось потай наговорює про кого-, що-небудь комусь), ПІДШЕ́ПТИ мн., розм. Бачу, що, мабуть, помилився, послухав нашіптування... Не розібрався, товариші... (О. Донченко); Марія вагалася, не слухала підшептів кумок-свашок (Мирослав Ірчан). — Пор. на́клеп. Словник синонімів української мови