під’їжджання

ПІД’ЇЖДЖА́ННЯ, я, с. Дія за знач. під’їжджа́ти.

При різкому гальмуванні і різкому рушанні з місця автомобілем, при необережному під’їжджанні до тротуару і платформи спрацювання шин підвищується (Хлібороб Укр., 7, 1964, 23);

Найда мене розсердила своїм лукавим під’їжджанням (Л. Укр., V, 1956, 237).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me