під’їзний

ПІД’ЇЗНИ́Й, а́, е́. Признач. для під’їзду (у 1 знач.) до чого-небудь (про шлях, колію і т. ін.).

Від берега почулося далеке чмихання паровоза, гуркіт коліс, дзенькання важкого металу. Там з платформ скидали рейки. Люди прокладали під’їзні шляхи до будівництва (Коцюба, Нові береги, 1959, 274);

По під’їзних дорогах ешелони Везли бетон, залізо і граніт (Перв., II, 1958, 63).