1. Словник української мови в 11 томах

пізненько

ПІЗНЕ́НЬКО, розм. Присл. до пізне́нький.

Раз увечері пізненько, Як мати заснула, Вийшла слухать соловейка, Мов зроду не чула (Нар. лірика, 1956, 235);

— Княжий післанець [посланець] прибув пізненько — наші післанці далеко скоріше ходять (Фр., VI, 1951, 50);

[Яків:] Бариня наша благородна душа. [Мокрина:] Куди ж їй до пана? Як помер пан, як була заюрила?.. Охаменулася, та пізненько (Кроп., II, 1958, 408).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пізненько — пізне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. пізненько — див. пізно Словник синонімів Вусика
  3. пізненько — розм. Присл. до пізненький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пізненько — ПІЗНЕ́НЬКО, розм. Присл. до пізне́нький. Раз увечері пізненько, Як мати заснула, Вийшла слухать соловейка, Мов зроду не чула (з народної пісні); – Княжий післанець [посланець] прибув пізненько – наші післанці далеко скоріше ходять (І. Словник української мови у 20 томах
  5. пізненько — Пізно нар. Поздно. ум. пізненько. Ой пізненько, нераненько із вулиці ходиш. н. п. Словник української мови Грінченка