1. Словник української мови в 11 томах

пілка

ПІ́ЛКА, и, ж.

1. Відрізаний для пошиття одягу шматок тканини на всю її ширину.

Юзя встала, а Дарка розп’яла на ній спідничку, шукаючи швів та рахуючи пілки (Л. Укр., III, 1952, 643);

Широкими, на вісім пілок, спідницями Параска по хаті війнула (Горд., II, 1959, 223);

// розм. Шматок матерії взагалі.

Він повертає до хати і помічає на призьбі якусь мисочку, прикриту зверху замість пілки листком лопуха (Стельмах, II, 1962, 104).

2. Підстилка на підлогу, долівку і т. ін.

На першій [підводі], ..на соломі, застеленій квітчастою пілкою, сиділо двоє (Коз., Нові Потоки, 1948, 251).

3. Зменш. до пола́.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пілка — пі́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пілка — -и, ж. 1》 Відрізаний для пошиття одягу шматок тканини на всю її ширину. || розм. Шматок матерії взагалі. 2》 Підстилка на підлогу, долівку і т. ін. 3》 Зменш. до пола. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пілка — ПІ́ЛКА, и, ж. 1. Відрізаний для пошиття одягу шматок тканини на всю її ширину. Юзя встала, а Дарка розп'яла на ній спідничку, шукаючи швів та рахуючи пілки (Леся Українка); Широкими, на вісім пілок, спідницями Параска по хаті війнула (К. Словник української мови у 20 томах
  4. пілка — ПІ́ДСТИ́ЛКА (ПІ́ДСТІЛКА) (те, що стелють на чомусь), ПІ́ЛКА, ПОСТІЛКА. Кімната з похилим дахом майже порожня — столик, стілець, у кутку.. одяг, а під ним на якійсь темній підстилці — дівчинка (Ю. Словник синонімів української мови
  5. пілка — Пілка, -ки ж. 1) Полотнище. Спідниця у сім пілок. 2) Родъ холстинной шали, надѣваемой женщинами на плечи. Гол. Од. 77. 3) Рыболовный снарядъ: родъ бредня. Вх. Пч. II. 21. Словник української мови Грінченка