1. Словник української мови в 11 томах

пінцирований

ПІНЦИРО́ВАНИЙ, а, е, с. г. Дієпр. пас. мин. ч. до пінцирува́ти.

Проріджують крону вкорочуванням усіх пінцированих пагонів у попередні роки (Хлібороб Укр., 3, 1966, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пінцирований — -а, -е, с. г. Дієприкм. пас. мин. ч. до пінцирувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пінцирований — ПІНЦИРО́ВАНИЙ, а, е, с. г. Дієпр. пас. до пінцирува́ти. Проріджують крону вкорочуванням усіх пінцированих пагонів у попередні роки (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах