1. Словник української мови в 11 томах

піонер

ПІОНЕ́Р, а, ч.

1. Людина, яка вперше проникає в новий, недосліджений край і освоює його.

Піонерами української еміграції в Канаді були бідні селяни.. з с. Небилів Калуського повіту в Галичині (Ірчан, II, 1958, 340).

2. перен. Людина, яка першою прокладає шляхи в якій-небудь новій галузі діяльності; новатор, зачинатель чого-небудь.

Я.. вважаю за велике для себе щастя бути в фалангах тих піонерів, які дбають за високий розвиток нашого чарівного слова (Вас., IV, 1950, 57).

3. Член добровільної масової дитячої комуністичної організації, що об’єднує радянських школярів віком від 9 до 14 років.

Буду я учитись, Буду виростать, Ось тоді вже зможу Піонером стать! (Позн., Ми зростаєм.., 1960, 48).

4. В Англії, Франції, Німеччині і до 30-х років XIX ст. у Росії — солдат саперної частини інженерних військ.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піонер — піоне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. піонер — ІСТ. перший поселенець; П. новатор, зачинатель, засновник. Словник синонімів Караванського
  3. піонер — -а, ч. 1》 Людина, яка вперше проникає в новий, недосліджений край та освоює його. 2》 перен. Людина, яка першою торує стежку в якій-небудь новій галузі діяльності; новатор, зачинатель чого-небудь. 3》 іст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. піонер — Першак, започатковець Словник чужослів Павло Штепа
  5. піонер — ПІОНЕ́Р, а, ч. 1. Людина, яка вперше проникає в новий, недосліджений край і освоює його. Піонерами української еміграції в Канаді були бідні селяни .. з с. Небилів Калуського повіту в Галичині (Мирослав Ірчан). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  6. піонер — А, ч. Недосвідчена людина. Він ще піонер у цій справі. Словник сучасного українського сленгу
  7. піонер — піоне́р (від франц. pionnier – дослідник) 1. Людина, яка однією з перших проникає в новий, недосліджений край, освоює його; переносно – людина, що поклала початок новому в якійсь галузі. 2. Член добровільної масової дитячої комуністичної організації в СРСР. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. Піонер — Серія америк. автоматичних космічних станцій (1958-73), призначених для дослідження планет, у т.ч. Юпітера та Сатурна, а також їх супутників. Універсальний словник-енциклопедія
  9. піонер — ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає яку-небудь важливу справу, закликає до цього), ІНІЦІА́ТОР, ПІОНЕ́Р, ЗАСТРІ́ЛЬНИК. Саме вільшанська молодь виступила зачинателем благородної справи — перетворити батьківщину Кобзаря в квітучий, зелений край... Словник синонімів української мови
  10. піонер — Піоне́р, -ра; -не́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)