1. Словник української мови в 11 томах

пірнаючий

ПІРНА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до пірна́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пірнаючий — пірна́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пірнаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до пірнати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пірнаючий — ПІРНА́ЮЧИЙ, а, е. Який пірнає. Словник української мови у 20 томах