пір’яний
ПІР’ЯНИ́Й, а́, е́. Зробл. з пір’я.
Вбігає покоївка Лена з пір’яною мітелкою в руці (Коч., II, 1956, 155).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пір’яний — Пі́р’яний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)