пісенник
ПІ́СЕННИК, а, ч.
1. Збірник пісень.
Пісенники з нотами були рідкісним, але… цікавим явищем, яке відображало ряд особливостей музично-культурного життя Галичини (Нар. тв. та етн., 3, 1958, 49).
2. розм. Той, хто пише або збирає пісні.
Після війни з А. Малишком починає працювати Платон Майборода — учень високоталановитого Левка Ревуцького, природжений пісенник і прекрасний знавець українського музичного фольклору (Нар. тв. та етн., 4, 1962, 28);
Ні до Бернса, ні після нього не було в Англії поета-пісенника, який би з такою майстерністю розкрив через явища природи внутрішній світ людини (Рад. літ-во, 5, 1958, 78).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пісенник — пісе́нник 1 іменник чоловічого роду збірник пісень пісе́нник 2 іменник чоловічого роду, істота той, хто пише або збирає пісні Орфографічний словник української мови
- пісенник — Співаник, збірка пісень. Словник синонімів Караванського
- пісенник — -а, ч. 1》 Збірник пісень. 2》 розм. Той, хто пише або збирає пісні. 3》 Співак, виконавець пісень. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пісенник — 1. Збірка популярних пісень, романсів та інших творів, призначених для вокального виконання, яка часто містить лишемелодію і текст твору. 2. Співак, виконавець пісень. 3. Композитор або поет, який працює переважно в жанрі пісні. Словник-довідник музичних термінів
- пісенник — ПІСЕ́ННИК, а, ч. 1. Збірник пісень. Пісенники з нотами були рідкісним, але... цікавим явищем, яке відображало ряд особливостей музично-культурного життя Галичини (з наук. літ.). 2. розм. Той, хто пише або збирає пісні. Після війни... Словник української мови у 20 томах
- пісенник — ПІСЕ́ННИК (збірник пісень), СПІВА́НИК. — Нам якби щось про чорноморських матросів.. Та пісень з нотами.. — Про флотських навряд чи що буде.. А от пісенник, це інша річ (О. Гончар); Особлива увага (В. Словник синонімів української мови