1. Словник української мови в 11 томах

раденький

РАДЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до ра́дий.

Стануть собі [козак з дівчиною], обіймуться — Співа соловейко; Послухають, розійдуться, Обоє раденькі… (Шевч., І, 1951, 49);

Мій Омелько й собі раденький, що дурненький, та все до неї через тин: гі, гі, гі! (Н.-Лев., II, 1956, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. раденький — раде́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. раденький — див. веселий; задоволений Словник синонімів Вусика
  3. раденький — -а, -е. Пестл. до радий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. раденький — РАДЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до ра́дий. Стануть собі [козак з дівчиною], обіймуться – Співа соловейко; Послухають, розійдуться, Обоє раденькі... (Т. Шевченко); Мій Омелько й собі раденький, що дурненький, та все до неї через тин: гі, гі, гі! (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  5. раденький — Радий, -а, -е Радъ, веселый, довольный. Ввечері було прийде її москаль з роботи, радий та веселий. Левиц. І. 34. Чим хата багата, тим і рада. Чуб. III. 29. Всі вороги раді з того, що нема чумака мого. Чуб. V. 1198. Рада Ганна за пана, та пан не бере. Ном. Словник української мови Грінченка