радист

РАДИ́СТ, а, ч. Фахівець з передавання та приймання повідомлень по радіо.

Радист прийняв з флагманського корабля радіограму (Ткач, Крута хвиля, 1954, 160);

Дзвонили польові телефони, щось настирливо гукав біля своєї рації радист (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 209).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радист — ради́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. радист — -а, ч. Фахівець із пересилання та приймання повідомлень по радіо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. радист — РАДИ́СТ, а, ч. Фахівець із передавання та приймання повідомлень по радіо. Радист прийняв з флагманського корабля радіограму (Д. Ткач); Дзвонили польові телефони, щось настирливо гукав біля своєї рації радист (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах