1. Словник української мови в 11 томах

радон

РАДО́Н, у, ч. Радіоактивний інертний газ, що входить до складу лікувальних мінеральних вод; продукт розпаду радію.

Є в повітрі у дуже мізерній кількості також радіоактивний газ радон (Наука.., 2, 1957, 19);

Дослідження показали, що тутешня [Звенигородська] вода придатна і для лікування, і для пиття. Вона містить в собі у кілька разів більше газу радону, ніж знаменита на весь світ вода курорту Цхалтубо (Літ. Укр., 10.VIII 1965, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радон — радо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. радон — -у, ч. Rn. Радіоактивний хімічний елемент, благородний газ, дуже рідкісний на Землі; проста речовина – важкий газ без запаху, що випромінює блакитне сяйво; застосовується у медицині, як радіоактивний індикатор у металургії, хімічній індустрії, на газопроводах та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. радон — РАДО́Н, у, ч. Радіоактивний інертний газ, що входить до складу лікувальних мінеральних вод; продукт розпаду радію. Є в повітрі у дуже мізерній кількості також радіоактивний газ радон (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. радон — радо́н продукт радіоактивного розпаду радію, ізотоп хімічного елемента еманації. Його вміст серед інших ізотопів еманації найбільший; у зв’язку з цим сам елемент часто називають радоном, символ Rn. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. радон — Rn, радіоактивний хіміч. елемент з атомним числом 86; безбарвний газ без запаху; хіміч. нейтральний — благородний газ; трапляється в мінімальних кількостях у деяких мінеральних водах; застосовують при лікуванні злоякісних пухлин; відкритий 1900 Дорном. Універсальний словник-енциклопедія
  6. радон — РАДО́Н (радіоактивний газ), НІТО́Н. Словник синонімів української мови