1. Словник української мови в 11 томах

радіація

РАДІА́ЦІЯ, ї, ж. Випромінювання, зокрема електромагнітної енергії, яким-небудь тілом.

Велику роль відіграє в нашому житті, в загартуванні організму сонячна радіація (Наука.., 7, 1956, 17);

// Електромагнітні хвилі, випромінювані яким-небудь джерелом.

Спеціальні прилади [на супутниках], які реєструють радіацію, що йде від Землі, дають змогу одержати дані про радіаційний баланс планети (Рад. Укр., 7.VІІ 1967, 3).

∆ По́яс радіа́ції див. по́яс;

Проника́юча радіа́ція див. проника́ючий.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радіація — радіа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. радіація — [рад'іац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. радіація — -ї, ж. Випромінювання, зокрема електромагнітної енергії, яким-небудь тілом. || Електромагнітні хвилі, випромінювані яким-небудь джерелом. || Потік енергії від будь-якого джерела у формі радіохвиль. Сонячна радіація — випромінювання електромагнітної і корпускулярної природи, яке виходить із Сонця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. радіація — РАДІА́ЦІЯ, ї, ж. Випромінювання, зокрема електромагнітної енергії, яким-небудь тілом. Велику роль відіграє в нашому житті, в загартуванні організму сонячна радіація (з наук.-попул. літ.); // Електромагнітні хвилі, випромінювані яким-небудь джерелом. Словник української мови у 20 томах
  5. радіація — радіа́ція (від лат. radiatio – випромінювання) фіз. випромінювання, променевисиланпя, зокрема випромінювання електромагнітного проміння яким-небудь тілом, напр. Сонцем (сонячна радіація) чи іншою зорею. Словник іншомовних слів Мельничука