радіолокатор

РАДІОЛОКА́ТОР, а, ч., спец. Пристрій для виявлення об’єктів і визначення їх місцезнаходження методами радіолокації.

З допомогою спеціальних радіолокаторів, які посилають і приймають назад відбиті радіохвилі, можна в будь-яку погоду виявити далекі від спостерігача літаки (Бесіди про всесвіт, 1953, 84);

Спостереження з Землі за переміщенням радіозонда тепер провадять з допомогою радіолокаторів (Наука.., 2, 1958, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радіолокатор — радіолока́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. радіолокатор — -а, ч., спец. Пристрій для виявлення об'єктів і визначення їхнього місцезнаходження методами радіолокації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. радіолокатор — РАДІОЛОКА́ТОР, а, ч., спец. Пристрій для виявлення об'єктів і визначення їх місцезнаходження методами радіолокації. З допомогою спеціальних радіолокаторів, які посилають і приймають назад відбиті радіохвилі... Словник української мови у 20 томах
  4. радіолокатор — радіолока́тор (від радіо... і локатор) пристрій для виявлення об’єктів (напр., літаків, суден) і визначення їхнього місцеположення методами радіолокації. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. радіолокатор — РАДІОЛОКА́ТОР, ЛОКА́ТОР, РАДА́Р. Передавач радіолокатора надсилав у простір імпульси тривалістю в кілька мікросекунд (з журналу); На індикаторах локаторів командного пункту.. з'явились малесенькі світляні плями (В. Словник синонімів української мови