1. Словник української мови в 11 томах

радіолюбитель

РАДІОЛЮБИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто займається радіотехнікою і радіозв’язком не як професіонал, а як любитель.

Віталіїв погляд перехоплюється — в який уже раз! — на грамоти та дипломи, порозвішувані на стінах. Ці дипломи в різний час присуджено Сашкові за перемоги на змаганнях радіолюбителів-короткохвильовиків (Гончар, Тронка, 1963, 40);

Швейцарська ліга радіолюбителів кожного року організує традиційні змагання короткохвильовиків усього світу (Рад. Укр., 7.I 1965, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радіолюбитель — радіолюби́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. радіолюбитель — -я, ч. Той, хто займається радіотехнікою і радіозв'язком не як професіонал, а як любитель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. радіолюбитель — див. радіоаматор Словник чужослів Павло Штепа
  4. радіолюбитель — РАДІОЛЮБИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто займається радіотехнікою і радіозв'язком не як професіонал, а як любитель. Віталіїв погляд перехоплюється – в який уже раз! – на грамоти та дипломи, порозвішувані на стінах. Словник української мови у 20 томах