1. Словник української мови в 11 томах

разком

РАЗКО́М, присл., рідко,

1. В один прийом, без передишки.

Примчали [троянці] з казанок сивухи, Ентелл її разком дмухнув (Котл., І, 1952, 94).

2. Те саме, що ра́зом 1.

— Отут, ми, сину, розійдемося: ти підеш в один кінець [гаю], а я піду в другий. А як примеркне, ми знову зійдемося на цьому місці та й підемо додому разком (Вас., II, 1959, 436).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. разком — разко́м прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. разком — присл., рідко. 1》 Одразу, без передиху. 2》 Те саме, що разом 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. разком — РАЗКО́М, присл., рідко. 1. За одним заходом, без передишки. Примчали [троянці] з казанок сивухи, Ентелл її разком дмухнув (І. Котляревський). 2. Те саме, що ра́зом 1. – Отут, ми, сину, розійдемося: ти підеш в один кінець [гаю], а я піду в другий. Словник української мови у 20 томах
  4. разком — Разко́м, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. разком — Разком нар. 1) За одинъ разъ. Я вимету разком та вивезу возком. Чуб. V. 1112. 2) Вмѣстѣ. Вставайте, та разом холодком і побіжимо до господи. Левиц. Пов. 219. Словник української мови Грінченка