разок
РАЗО́К¹, зка́, ч. Пестл. до раз¹ 1, 2.
Ганить Хапко турецьку люльку, а проте кортить його: а нехай би з такої потягнути разок (Вовчок, VI, 1956, 278).
РАЗО́К², зка́, ч.
1. Нанизані на нитку, мотузку, дротину і т. ін. однорідні предмети; низка.
На ній був сірий плащик, біла блузка, на шиї — тоненький разок коралів (Смолич, Ми разом.., 1950, 5);
В кутках стоять снопи пшениці, жита й ячменю з наших ланів, на мотузках висять разки яровизованої картоплі (Донч., V, 1957, 179);
*Образно. Минуло літо: осінь гне ліщину, Густих зірок вивішує разки (Мал., Книга.., 1954, 84);
*У порівн. Вгорі, над Карпатськими хребтами, ніби разки намиста, пливли на далеку північ гуси та журавлі (Скл., Карпати, II, 1954, 245).
2. Сукупність предметів, розташованих послідовно один за одним, або осіб, що рухаються.
Чіткими разками потужних ламп світилися великі мости (Собко, Матв. затока, 1962, 117);
Напівзігнувшись, рухливим квітчастим разком швидко просуваються молоді сапальниці (Добр., Тече річка.., 1961, 92).
Значення в інших словниках
- разок — разо́к іменник чоловічого роду низка Орфографічний словник української мови
- разок — I -зка, ч. Пестл. до раз I 1), 2). II -зка, ч. 1》 Нанизані на нитку, мотузку, дротину і т. ін. однорідні предмети; низка. 2》 Сукупність предметів, розташованих послідовно один за одним, або осіб, що рухаються. Великий тлумачний словник сучасної мови
- разок — РАЗО́К¹, зка́, ч. Пестл. до раз¹ 1, 2. Ганить Хапко турецьку люльку, а проте кортить його: а нехай би з такої потягнути разок (Марко Вовчок). РАЗО́К², зка́, ч. 1. Нанизані на нитку, мотузку, дротину і т. ін. однорідні предмети; низка. Словник української мови у 20 томах
- разок — НИ́ЗКА (нанизані на нитку, мотузок, дротину тощо однорідні предмети), РАЗО́К, ШНУРО́К рідше, СИЛЯ́НКА діал. Іван Ілліч.. ніс у руці низку сушених грибів (Є. Гуцало); На мотузках висять разки яровизованої картоплі (О. Донченко); Розірвалися шнурки коралів, посипалися по землі (Н. Кобринська). Словник синонімів української мови
- разок — Разо́к, -зка́; разки́, -зкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- разок — Разо́к, -зка м. 1) ум. отъ раз. А вжо ж мені, моя мати, не перший разок, через плечі дротяненький батіжок. Чуб. 2) Нитка мониста. На шиях намиста у кожної разків по десять. Кв. 1. 20. 3) Борозда, слѣдъ, черта. Словник української мови Грінченка