1. Словник української мови в 11 томах

райкомівець

РАЙКО́МІВЕЦЬ, вця, ч., розм. Працівник апарату райкому.

Ото, здається, пройшли робітники залізничних майстерень… А це, видно, приїжджі з периферії райкомівці та голови колгоспів… (Гончар, IV, 1960, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. райкомівець — райко́мівець іменник чоловічого роду, істота іст., розм. Орфографічний словник української мови
  2. райкомівець — -вця, ч., розм. Працівник апарату райкому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. райкомівець — РАЙКО́МІВЕЦЬ, вця, ч., розм. Працівник апарату райкому. Ото, здається, пройшли робітники залізничних майстерень... А це, видно, приїжджі з периферії райкомівці та голови колгоспів... (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах