1. Словник української мови в 11 томах

районування

РАЙОНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. районува́ти.

Місто Лубни за новим адміністративним районуванням стало центром округу (Донч., VI, 1957, 609);

За фізико-географічним і геоботанічним районуванням УРСР Качанівка лежить в межах північної частини лівобережного Лісостепу (Укр. бот. ж., XVIII, 1, 1961, 83);

Районування сортів періодично переглядається та уточнюється відповідно до природно-економічних умов окремих районів і зон плодівництва (Колг. енц., II, 1956, 321).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. районування — районува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. районування — -я, с. Дія за знач. районувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. районування — РАЙОНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. районува́ти. Місто Лубни за новим адміністративним районуванням стало центром округу (О. Донченко); Районування сортів періодично переглядається та уточнюється відповідно до природно-економічних умов окремих районів і зон плодівництва (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. районування — Районува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)