рапортичка

РАПОРТИ́ЧКА, и, ж., розм. Коротка відомість про надходження певних матеріалів, невеликий письмовий звіт про виконання чого-небудь.

— Чого ви сердитесь, Шуро? — підвівся на лікоть Сперанський. — Знаєте, яка тут нудьга.. Рапорти та рапортички, слова живого не почуєш… (Гончар, І, 1954, 177).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рапортичка — рапорти́чка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. рапортичка — -и, ж., розм. Стисла відомість про надходження певних матеріалів, невеликий письмовий звіт про виконання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рапортичка — РАПОРТИ́ЧКА, и, ж., розм. Коротка відомість про надходження певних матеріалів, невеликий письмовий звіт про виконання чого-небудь. – Чого ви сердитесь, Шуро? – підвівся на лікоть Сперанський. – Знаєте, яка тут нудьга .. Рапорти та рапортички, слова живого не почуєш... (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах