1. Словник української мови в 11 томах

рвійно

РВІ́ЙНО, рідко. Присл. до рві́йний.

Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче (Олесь, Вибр., 1958. 41);

Віктор рвійно схопився руками за стропи [парашута], натягнув… (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959. 335).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рвійно — рві́йно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. рвійно — рідко. Присл. до рвійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рвійно — РВІ́ЙНО, рідко, перев. поет. Присл. до рві́йний. Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче (О. Олесь); Віктор рвійно схопився руками за стропи [парашута], натягнув... (П. Автомонов). Словник української мови у 20 томах