реалістка
РЕАЛІ́СТКА, и, ж. Жін. до реалі́ст 1, 2.
Через окрему деталь О. Кобилянська вміє відтворити психологію класу; в цьому велика сила письменниці-реалістки (Рад. літ-во, 3, 1967, 40).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- реалістка — реалі́стка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- реалістка — -и. Жін. до реаліст 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- реалістка — РЕАЛІ́СТКА, и, ж. Жін. до реалі́ст 1, 2. Романтичну втікачку замінила Софія Димова. Вона була набагато більшою реалісткою в ставленні до життя, ніж її навіжена попередниця (М. Слабошпицький). Словник української мови у 20 томах