революція

РЕВОЛЮ́ЦІЯ, ї, ж.

1. Докорінний переворот у житті суспільства, який призводить до ліквідації віджилого суспільного ладу і утвердження нового, прогресивного.

Революційна боротьба робітників і селян свідчила про те, що в країні назрівала революція (Іст. УРСР, І, 1953, 578);

Лютнева революція означала крутий перелом в історії нашої країни.. Вона була першою переможною народною революцією епохи імперіалізму (Ком. Укр., 2, 1967, 34);

На майдані коло церкви революція іде. — Хай чабан! — усі гукнули, — за отамана буде (Тич., І, 1957, 56);

Велика Жовтнева соціалістична революція звільнила від царських пут український народ, забезпечила йому повну можливість будувати свою державність, літературу і мистецтво (Панч, В дорозі, 1959, 249);

*Образно. Щоб спинить революції кроки, щоб лишились рабами раби, — спорожняла Антанта глибокі порохові свої погреби (Гонч., Вибр., 1959, 96);

// Революційні ідеї.

— Ви боже і цареве око в селі, так обідайте і дивіться за ним [учителем]! Невже ви не розумієте, що школи сіють революцію? (Стельмах, І, 1962, 269);

// Складова частина назви ордена — високої урядової нагороди.

У дні урочистого святкування 50-річчя Радянської України наша республіка була нагороджена орденом Жовтневої Революції (Ком. Укр., 1, 1968, 7).

∆ Буржуа́зна револю́ція — докорінний переворот у житті суспільства, який призводить до знищення феодального ладу і заміни його капіталістичним ладом.

Буржуазна революція в Англії — це захоплення влади буржуазією, яка очолила разом з новим дворянством народне повстання проти феодального дворянства та короля, що правив самодержавно (Нова Іст., 1956, 9);

Соціалісти́чна (пролета́рська) револю́ція — повалення влади буржуазії і встановлення диктатури пролетаріату.

Український народ глибоко пишається тим, що він перший слідом за російським народом став на шлях соціалістичної революції (Наука.., 12, 1957, 1).

2. Переворот у якій-небудь галузі, що призводить до докорінного перетворення, удосконалення чого-небудь.

Пара й машина вчинили революцію в промисловості (Комун. маніф., 1947, 47);

Зміни і перетворення в західних областях УРСР не обмежились лише галуззю економіки. Тут відбулась справжня культурна революція (Наука.., 9, 1959, 2);

В умовах науково-технічної революції все більше зростає роль науки в розвитку продуктивних сил, в розв’язанні завдань комуністичного будівництва (Матер. XXIV з. КП України, 1971, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. революція — револю́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. революція — див. ПЕРЕВОРОТ. Словник синонімів Караванського
  3. революція — [реивоул'уц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. революція — -ї, ж. 1》 Докорінний переворот у житті суспільства, який приводить до ліквідації віджилого суспільного ладу і утвердження нового, прогресивного. || Революційні ідеї. 2》 Переворот у якій-небудь галузі, що приводить до докорінного перетворення, удосконалення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. революція — РЕВОЛЮ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Докорінний переворот у житті суспільства, який приводить до ліквідації віджилого суспільного ладу і утвердження нового, прогресивного. Лютнева революція [1917 р. у Росії] означала крутий перелом в історії країни (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. революція — револю́ція (франц. revolution, від лат. revolutio – розгортання, переворот) 1. Докорінна якісна зміна, різкий стрибкоподібний перехід від одного якісного стану до іншого, від старого до нового... Словник іншомовних слів Мельничука
  7. революція — 1. в широкому значенні — раптовий перехід від однієї стадії розвитку до другої; принципова зміна в якійсь області, напр., промислова р.;... Універсальний словник-енциклопедія
  8. революція — див. еволюція та революція Філософський енциклопедичний словник
  9. революція — Револю́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)